Ризик Частота асимптомного ТГВ, підтвердженого результатами тесту споживання фібриногену (FUT) за відсутності профілактики становить приблизно 22%, проксимального ТГВ – 5%. Ризик є особливо високим у пацієнтів за наявності гліоми, його тривалість 1 рік і більше. Методи профілактики і рекомендації Застосування ППК сприяє зменшенню частоти латентного ТГВ з 19,1% (за відсутності профілактики) до 1,5%. При використанні […]

Ризик Гострі медичні стани, зокрема інсульт, застійна серцева недостатність, хвороби дихальної системи, інфекції або інфаркт міокарда пов’язані з високим ризиком виникнення ВТЕ. Наявність супутніх злоякісних новоутворень, відомості про ВТЕ в анамнезі, старший вік, ожиріння, вроджені чи набуті порушення коагуляції зумовлюють збільшення ризику виникнення ВТЕ за умови зменшення рухливості під час лікування у стаціонарі (табл.10 ). […]

Ризик Частота ТГВ у пацієнтів відділень ІТ становить від 25 до 32%. У більшості з них виявляють тяжкі фактори ризику виникнення ВТЕ, майже у 5% – ТГВ виникає до надходження до відділеня ІТ. У цих пацієнтів є певні сумніви щодо проведення профілактики ВТЕ, оскільки у них часто виявляють мультисистемні захворювання, що зумовлює проблематичність її застосування. […]

У хворих з опіками та за наявності додаткових факторів ризику (старший вік, ожиріння, розповсюджені опіки нижніх кінцівок, одночасне травматичне ураження нижніх кінцівок, введення катетерів у стегнову вену та/або тривала іммобілізація) слід проводити загальноприйняту профілактику ВТЕ (ступінь 1А). Пацієнтам з опіками за наявності додаткових факторів ризику ВТЕ слід якомога швидше розпочинати профілактичне введення НМГ або НФГ […]

Під час тривалого (понад 6 год) перельоту з метою профілактики ВТЕ необхідно: проводити адекватну гідратацію (ступінь А); регулярно робити фізичні вправи для нижніх кінцівок (ступінь А); уникати застосування снодійних і алкоголю; не використовувати одяг, що стискає; регулярно вставати і ходити під час перельоту, здійснювати інтенсивні прогулянки під час зупинок; за наявності факторів ризику виникнення тромбозу […]

Гепариніндукована тромбоцитопенія (ГІТ) – це важливий несприятливий наслідок застосування гепарину. ГІТ спостерігають в 1% – при терапевтичному, 3% – хірургічному, у 5% – при кардіохірургічному або ортопедичному лікуванні пацієнтів, також діагностують в інших популяціях пацієнтів. Прогресування до вираженого тромбозу зумовлює необхідність ампутації кінцівки або смерть хворого – це найбільш тяжкі ускладнення, які виникають майже у […]

Вирішення проблеми попередження венозних тромбоемболічних ускладнень залежить від реалізації теоретичних і практичних досягнень сучасної медицини. Сучасні технології часто використовують нераціонально і неефективно, внаслідок чого їх застосування залежить не тільки від об’єктивних чинників, а й компетентності лікаря, його знань в цій галузі, а також суб’єктивної оцінки ступеня ризику. Застосування наведених рекомендацій з комплексної профілактики ТГВ і […]

рекомендаціі розроблені за погодженням та сприянням Асоціації ангіологів і судинних хірургів України Асоціації хірургів України Асоціації анестезіологів України Асоціації кардіологів України Асоціації ортопедів–травматологів України Асоціації ендоваскулярних хірургів Асоціації акушерів–гінекологів України Асоціації онкологів України Асоціації лікарів ультразвукової діагностики КИЇВ – 2011 Робоча група: В.Н. Бойко, Я.С.Березницький, І.К.Венгер, В.К.Гринь, С.І.Герасименко, Ф.С.Глумчер, О.В.Губка, І.М.Гудз, А.О.Гуч, І.І.Кобза, В.М.Коваленко, М.П.Комаров, […]

Спільні рекомендації Асоціації кардіологів, Асоціації з невідкладної кардіології та Асоціації анестезіологів-реаніматологів України   Зміст Передмова 1. Вступ 2. Епідеміологія, етіологія, клінічні аспекти та прогноз синдрому гострої серцевої недостатності 3. Визначення та клінічна класифікація гострої серцевої недостатності 3.1. Визначення 3.2. Клінічний синдром гострої серцевої недостатності 4. Патофізіологія гострої серцевої недостатності 4.1. Хибне коло в серці за […]