В деяких ситуаціях виникають показання до імплантації кава–фільтру, хоча за даними контрольованих досліджень їх цінність остаточно не доведена. У дослідженнях відзначені попередження легеневої емболії при застосуванні кава–фільтрів, проте це не мало суттєвого впливу на смертність і сприяло збільшенню частоти рецидивів ТГВ у порівнянні з такою в контрольних групах. Кава–фільтри слід застосовувати за наявності протипоказань до проведення антикоагулянтної терапії, рецидивуючої легеневої емболії за умови застосування адекватної антикоагулянтної терапії, а також підвищеного ризику виникнення кровотечі (наприклад, при політравмі). Завдяки технічним вдосконаленням запропоновані нові типи кава–фільтрів. Через досить високий ризик виникнення ускладнень (тромбоз фільтру, рецидивуюча легенева емболія) слід віддавати перевагу тимчасовим кава–фільтрам.

Імплантація кава–фільтрів показана за виняткових ситуацій за умови всебічного аналізу ризику. При їх використанні, якщо можливо, слід віддавати перевагу тимчасовим кава–фільтрам.

Фільтр встановлюють у нижню порожнисту вену у пацієнтів з приводу проксимального ТГВ, якщо проведення антикоагулянтної терапії протипоказане або її адекватне застосування недостатнє для попередження ТЕЛА.

У пацієнтів груп високого ризику з політравмою та переломами кісток тазу встановлення кава–фільтра сприяло зменшенню частоти виникнення ТЕЛА. Ускладненнями були тромбоз зони імплантації фільтра, його міграція, тромбоз нижньої порожнистої вени. У теперішній час доступні та досліджуються знімні фільтри, проте показання до їх застосування не обгрунтовані.

Рекомендації

Встановлення кава–фільтру показане пацієнтам за наявності ТЕЛА або проксимального ТГВ, якщо їм протипоказане проведення антикоагулянтної терапії, та з приводу рецидиву ТЕЛА, незважаючи на застосування антикоагулянтної терапії (ступінь В).

Розглядається доцільність імплантації кава–фільтрів пацієнтам з масивною травмою та переломах тазу (ступінь С). Вказівки щодо імплантації або видалення знімних кава–фільтрів не встановлені.