Діагностичні алгоритми логічно пов’язують проведення різноманітних досліджень. Їх цінність доведена у проспективних дослідженнях. На практиці слід використовувати алгоритм, ефективність і надійність якого перевірена досвідом, і він відповідає конкретній клінічній ситуації.

Наведені методи повинні бути логічно пов’язані в алгоритм. Вирішальними критеріями для вибору або відмови від застосування методу є надійність і вартістна ефективність

СХЕМА ДІАГНОСТИЧНОГО АЛГОРИТМУ

При припущенні про наявність ТГВ рекомендоване використання діагностичного алгоритму з клінічної ймовірності виникнення ТГВ (табл. 1). Якщо клінічну ймовірність оцінюють як “невисоку”, використовують Д–димер–тест; за негативних показників тесту ймовірність існування ТГВ настільки мала, що можна відмовитись від призначення антикоагулянтів. За “високої” клінічної ймовірності як і за “невисокої” за умови позитивного Д–димер–тесту наступним кроком є проведення компресійного УЗД: при негативному результаті діагноз ТГВ виключений при позитивному результаті слід негайно призначати лікування (за сумнівної ситуації – при тромбозі проксимальних сегментів показана ФГ). Окремі дослідження свідчать про доцільність повторного (через 7 діб) обстеження, за умови початково негативних результатів УЗД антикоагулянтну  терапію протягом зазначеного часу не проводять. Якщо немає можливості застосувати УЗД чи ФГ, а за даними клінічного обстеження ймовірність ТГВ висока, до повного завершення діагностичного процесу слід застосовувати антикоагулянти.