Призначення пацієнтам при гострому ТГВ нижніх кінцівок суворого ліжкового режиму до останнього часу сприймалося як догма. В той же час, за умови проведення оптимальної антикоагулянтної терапії іммобілізація у порівнянні з мобільністю хворого не сприяла зниженню ні частоти, ні тяжкості легеневої емболії. Іммобілізація як основа лікування хворого у стаціонарі, відповідно до вимог сьогодення, показана тільки за наявності супутніх захворювань або при плануванні втручання з усунення тромбів.

Іммобілізація пацієнтам з ТГВ будь–якої локалізації не показана, вона можлива для зменшення вираженості симптомів болісного набряку 

Мобільність пацієнтів є основною передумовою для амбулаторного лікування ТГВ. Це можливе як за дистального, так і проксимального тромбозу. Морфологічні особливості тромба (флотуючий, фіксований до стінки, оклюзуючий) при цьому не мають значення.