Пацієнти з онкологічними захворюваннями входять до групи високого ризику виникнення як рецидиву тромбозу, так і кровотечі на тлі проведення антикоагулянтної терапії з використанням антагоністів вітаміну К.

Дослідження, що включало 676 пацієнтів з ВТЕ, пов’язаним з онкологічною хворобою, було достатнім для визначення результатів лікування. Всім пацієнтам протягом 5–7 діб призначали НМГ, далі продовжували терапію з застосуванням або НМГ у повній лікувальній дозі протягом 1 міс з подальшим використанням 75–80% повної лікувальної дози протягом наступних 5–6 міс, або антагоністів вітаміну К з контролем МНВ від 2–3 до 6 міс. У 52% спостережень відзначено зменшення частоти рецидиву ВТЕ після використання НМГ протягом 6 міс без значного підвищення ризику виникнення геморагічних ускладнень. При цьому у 27 (8,8%) з 336 пацієнтів через 6 міс виник рецидив на тлі використання дальтепарину, у 53 (17,4%) з 336 – на тлі застосування антагоністів вітаміну К.

За даними кількох проспективних рандомізованих клінічних досліджень, у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, яким призначали НМГ протягом тривалого періоду, показники виживання, пов’язані з онкологічною хворобою, були більші. Ці дані дуже важливі з огляду на те, що застосування НМГ, якщо порівнювати з плацебо, не пов’язане з несприятливим впливом (немає загрози збільшення частоти кровотечі), і, таким чином, вони можуть бути використані як потенційно нова корисна (допоміжна) протиракова терапія. Ці попередні дані слід підтвердити результатами подальших проспективних клінічних досліджень.

Загальні рекомендації

Пацієнти з онкологічними захворюваннями, в яких виник епізод ТГВ, є групою високого ризику щодо появи рецидиву тромбозу, його частота становила – 27,1% на рік, за відсутності онкологічного захворювання – 9%. У тому ж дослідженні, ризик виникнення кровотечі у пацієнтів з онкологічним захворюванням, яким проводили антикоагулянтну терапію, становив 13,3% на рік, за його відсутності – 2,1%. Сумарна частота рецидиву тромбоемболії протягом 12 міс після епізоду тромбозу, пов’язаного з онкологічним захворюванням, становила 20,7%, за його відсутності – 6,8% (Prandoni та співавтори). Частота виникнення кровотечі – відповідно 12,4 і 4,9%.

При лікуванні ТГВ у пацієнтів з пухлиною необхідно дотримуватись зазначених рекомендацій. Під час початкової антикоагулянтної терапії слід зважати на підвищений ризик виникнення кровотечі, особливо за наявності пухлин травного каналу та метастазів у печінці. Про це не слід забувати і під час проведення вторинної профілактики з використанням антагоністів вітаміну К. За доведеного пухлинного процесу доцільне проведення вторинної профілактики.

Під час лікування та профілактики ТГВ у пацієнтів з онкологічними захворюваннями слід віддавати перевагу НМГ у порівнянні з НФГ та непрямими антикоагулянтами. Оптимальна інтенсивність вторинної профілактики ще розробляється у клінічних дослідженнях.

Рекомендації

Для первинного лікування ВТЕ у пацієнтів з онкологічними захворюваннями доцільне внутрішньовенне введення НФГ або підшкірне – НМГ, залежно від маси тіла пацієнта, відповідно до рекомендацій виробника (ступінь А). Перевагу слід віддавати призначенню НМГ для амбулаторного лікування.

Для вторинної профілактики рецидиву ВТЕ показане використання НМГ (cтупінь В).

За умови продовження активного раку або при застосуванні активної протиракової терапії вважають за доцільне проведення тривалої антикоагулянтної терапії з використанням НМГ (cтупінь С).